top of page

Інформаційна
безпека та гігієна

На сторінці використано матеріали МОН України

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ

За даними міжнародного дослідницького проєкту ESPAD, у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережам. Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще приблизно  50% – 4 та більше годин. 

Діти також використовують Інтернет для шкільного та позашкільного навчання. За правильного використання мережа привчає до самостійного розв'язання задач, структурування великих потоків інформації, дотримуючись основних правил безпеки.

Щоб допомогти батькам і педагогам отримати інформацію щодо захисту дітей від впливу шкідливої інформації, розроблено посібники, шкільні уроки та складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть дітям безпечно користуватись цифровими технологіями.

Кібербулінг

КІБЕРБУЛІНГ ТА ЧАТ-БОТ “КІБЕРПЕС”

Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через: 

  • поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;

  • повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.

За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування.

Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот “Кіберпес”. У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу. 

Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.

У чат-боті “Кіберпес” можна знайти інформацію про те:

  • що таке «кібербулінг» та як він проявляється;

  • як визначити контент, що містить кібербулінг;

  • що робити, якщо вас кібербулять;

  • як видалити матеріали, що містять кібербулінг;

  • як попередити кібербулінг;

  • як не бути кібербулером.

Stop-секстинг

ЗАХИСТ ДІТЕЙ ВІД СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЛЯ В ІНТЕРНЕТІ:

ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ “STOP SEXTING”

Сексуальне насилля онлайн – один з викликів, який стоїть перед батьками та педагогами. Діти можуть стикатись із сексуальним насилля в Інтернеті у формах секстингу, кібергрумінгу та сексторшену.

Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі. 

Кібергрумінг — це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування з дитиною так, аби викликати в неї теплі почуття та довіру, показати, що вона цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.  

Сексторшен – налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей. 

Звертаємо увагу: якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексторшену, необхідно звернутися до поліції.

Освітній проєкт #stop_sexтинг за підтримки МОН, Мінцифри та Уповноваженого Президента України з прав дитини створили навчальні матеріали для батьків і педагогів щодо упередження та протидії сексуальному насиллю в Інтернеті:

Посібники з Інтернет-безпеки

ПОСІБНИКИ, ЯКІ МОН ПРОПОНУЄ ВИКОРИСТОВУВАТИ
БАТЬКАМ І ПЕДАГОГАМ ДЛЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ
БЕЗПЕЧНОМУ КОРИСТУВАННЮ ІНТЕРНЕТОМ:

  1. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків 

  2. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник

  3. Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.

  4. Пам’ятка для батьків «Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок», розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі.

Діти Інтернет мобільний зв'язок

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ: «ДІТИ. ІНТЕРНЕТ. МОБІЛЬНИЙ ЗВ'ЯЗОК»

Працівниками Національної комісії проводиться робота щодо виявлення цієї інформації у засобах масової інформації на будь-яких носіях, в тому числі, розповсюдження її за допомогою мобільних телефонів та всесвітньої мережі Інтернет.

Мобільний телефон та порнографія.

Порнографія стає одним з локомотивів розвитку мобільного зв’язку, так як і раніше вона допомогла розповсюдженню відеомагнітофонів та Інтернету. В Європі продаж розваг для дорослих, які можна отримати в мобільні телефони, вже став бізнесом, що приносить мільйони доларів. Користувачі стільникового зв’язку вже витрачають десятки мільйонів на рік на „контент для дорослих”. У числі розповсюджувачів порнографії опинилися такі компанії, як гігант мобільного зв’язку Vodafone (Водафон) – названий однією з британських газет „Vodafilth” (filth – „розпуста”). На думку експертів, до 2009 р. статки „мобільного” порно у всьому світі склали $2 мільярди. Індустрія мобільного телебачення вражена тим, що 30 відсотків відео-контенту, відтворюваного на мобільних пристроях, є порнографічними.

На території СНД, за даними деяких провайдерів, еротика і порнографія складає не менше третини всього ринку мобільних картинок. Еротика користується великою популярністю у всіх сферах індустрії розваг і мобільний контент не є винятком. Найбільш популярними залишаються WAP-сайти порнографічного змісту. При цьому аналітики відзначають, що типовим споживачем мобільного порноконтенту є молодь та діти. 

Батьки мають вміти те, що вже роблять діти! 

Передача контенту

Контент (з англ. – зміст, вміст) – будь-яке інформаційно-значиме наповнення інформаційного ресурсу (тексти, ігри, графіка, мультимедіа).

Мобільний контент – це цифровий контент, адресований власникам мобільних пристроїв.

Є декілька способів передачі мобільного контенту:

  • MMS повідомлення;

  • За допомогою Bluetooth® (блютус);

  • ІЧ- порт, IrDA (Інфра червоний порт).

Bluetooth — це технологія бездротового зв’язку, створена у 1998 році. Основне призначення Bluetooth - забезпечення економного (з точки зору спожитого струму) і дешевого радіозв’язку між різноманітними типами електронних пристроїв, таких як мобільні телефони та аксесуари до них, портативні та настільні комп’ютери. Можливості Bluetooth дозволяють передавати будь-яку інформацію у вигляді файлів на відстань до 100 метрів.

Тому будь-який файл підліток може прийняти/передати за допомогою Блютус. При цьому підлітки можуть бути не знайомі і не бачити один одного та знаходитись у різних приміщеннях. 

MMS - послуга мультимедійних повідомлень (англ. Multimedia Messaging Service, MMS) — стандарт, який дозволяє пересилати між мобільними пристроями повідомлення з мультимедійним змістом (зображення, звук тощо).

Але, на відміну від Bluetooth ця послуга надається оператором мобільного зв’язку, є платною та має обмеження, які встановлюються оператором, а саме, ціна, кількість повідомлень та максимальний об’єм даних.

IrDA -  Інфра червоний порт (англ. Infrared Data Association) є одним із стандартів передачі даних на малі відстані за допомогою інфрачервоного випромінювання.

Тобто, ІЧ-порт є аналогом Bluetooth, але на відміну від останнього, має малий радіус дії, не більше 10-20 сантиметрів.

Замовлення контенту через SMS

Абонент відправляє SMS з кодом контенту на короткий номер оператора (компанії, які надають послуги мобільного зв’язку).

  1. Оператор (без аналізу вмісту) перенаправляє отримане SMS до контент-провайдера (компанія, яка займається розповсюдженням контенту – картинки, музика, ігри, фото, кліпи тощо) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається.

  2. При вдалій передачі SMS від оператора до контент-провайдера відбувається тарифікація (з абонента знімаються гроші). Деякі оператори знімають гроші при передачі зворотного SMS від контент-провайдера до оператора.

  3. Контент-провайдер опрацьовує отримане SMS та, згідно з вказаним кодом, відкриває відповідне WAP-посилання на вказаний контент. Посилання відправляється у зворотному SMS від контент-провайдера до оператора.

  4. Оператор отримує SMS і відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові.

  5. Абонент заходить на вказане в SMS WAP-посилання та закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).

Замовлення контенту через IVR (в основному звуковий контент)

Абонент телефонує на короткий номер.

  1. Оператор перенаправляє дзвінок до контент-провайдера (або підрядчика контент-провайдера) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається.

  2. Система контент-провайдера відповідає на виклик (з цієї миті починається тарифікація. Тарифікується або з’єднання, або тривалість, або те і інше). Абонент через IVR-меню вибирає потрібний контент.

  3. Контент-провайдер, посилаючись на вибраний в IVR-меню контент, формує відповідне WAP-посилання на цей контент. Посилка відправляється через SMS від контент-провайдера до оператора.

  4. Оператор отримує SMS та відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові (інколи оператор знімає додаткову плату з контент-провайдера за відправлення SMS, оскільки таке відправлення часто відбувається як рекламна розсилка, і дуже рідко є офіційно оформленою відповіддю на IVR-запит).

  5. Абонент заходить на WAP-посилання, яке вказане в SMS, і закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).

Закачування контенту з WAP-порталу

  1. Абонент заходить на посилання WAP-порталу. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).

  2. Вибирає потрібний йому контент.

  3. Закачує вибраний контент.

Як захистити дітей від закачування контенту з небажаним змістом.

Оператори надають можливість перегляду всіх витрат певного мобільного номеру. Варто домовитися з дитиною, що ви будете переглядати ці дані, або включити цю послугу без її відома, але для цього вам буде потрібний телефон дитини.

Вияснивши, що дитина використовувала послуги контент-провайдера, слід зателефонувати в call-центр оператора і довідатися:

  • якому контент-провайдеру належить цей короткий номер або WAP-портал;

  • якого роду інформація надається через даний сервіс;

  • чи є на цьому порталі інформація еротичного чи порнографічного характеру;

  • контактну адреса call-центру контент-провайдера.

У call-центрі контент-провайдера Ви можете з’ясувати, який контент був замовлений з номера вашої дитини, при цьому не варто інформувати, що це не ваш особистий номер. Контент-провайдер може відмовитися надати таку інформацію.

Одночасно з’ясуйте, яку інформацію можливо замовити за даним коротким номером (зателефонуйте на цей номер або зайдіть на WAP-портал). Подивіться в телефоні дитини, чи збереглося SMS з номером замовленого контенту, або зворотне SMS з WAP-посиланням, або перевірте історію сторінок, які відвідувала дитина, в браузері телефону. Якщо Ви переконалися в тому, що сервіс, яким користувалася Ваша дитина, містить інформацію еротичного, порнографічного чи іншого небажаного характеру, і цю інформацію дитина вже отримала (що буває найчастіше), потрібно звернутися до call-центру оператора. 

Вибір за Вами.

Діти в Інтернеті

Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро. 

Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів. 

Що роблять підлітки в он-лайні 

В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет. Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.

Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет

Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:

  • розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати Вашої дитини;

  • поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються; 

  • цікавтесь які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;

  • вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;

  • наполягайте на тому, щоб Ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома;

  • навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;

  • контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);

  • цікавтесь чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;

  • навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;

  • переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;

  • інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;

  • розмовляйте як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.

Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет, це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації. 

Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.

Особиста інформаційна гігієна

9 ПРИНЦИПІВ ОСОБИСТОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГІГІЄНИ

У сучасному світі інформаційна безпека - проблема не тільки компаній і держав, а й кожного з нас. Щоправда, не стільки в сенсі відбиття інформаційних атак, скільки у сенсі захисту від маніпулятивних впливів тих чи інших компонентів медіапростору.

Інформаційний ландшафт радикально змінився. Тенденція останнього часу - вакханалія слова, а саме:

- збільшення кількості джерел інформації - за рахунок популярних майданчиків в соціальних мережах і нових інтернет-ЗМІ;
- зниження якості інформації - екстремально висока суб'єктивність контенту і частка оціночних суджень, відсутність перевірки достовірності інформації;
- підміна понять, переважання незбалансованих, перенасичених ідеологемами повідомлень.

Навіть людина, яка має доступ до інсайдерської інформації національного значення, яка критично мислить і яка адекватно сприймає дійсність, занурюючись у цю каламутну воду, може втратити душевну рівновагу.

Тобто нова, не найприємніша, але неминуча комунікаційна реальність потребує нових компетенцій. Тому що повна відмова від ЗМІ - дещо дивний підхід, що не сприяє особистій ефективності більшості соціально інтегрованих громадян. Звісна річ, можна гордо заявляти: "Я 10 років не дивлюся телевізор", і при цьому переглядати youtube-ролики, що представляють собою квінтесенцію ТВ-пропаганди, але навряд чи це чесно щодо самого себе. Набагато більш продуктивна стратегія - виробити екологічну та гігієнічну систему інформаційного обміну із зовнішнім світом.

Почнемо з того, що мас-медіа (і традиційні, і так звані new media) виконують традиційні інформаційні функції. Завдяки ним люди:

Функція 1. Отримують інформацію про нові події
Функція 2. Розважаються
Функція 3. Намагаються зрозуміти своє місце у світі
Функція 4. Дізнаються про соціально схвальні та несхвальні моделі поведінки.

Виходячи з цього, ми можемо сформулювати принципи особистої інформаційної безпеки. Їх можна сформулювати і більше, ніж 9, але це трохи розмиє суть проблематики. Тому обмежимося наступним переліком:

1. Обмежте (принаймні, на свідомому рівні) значимі для себе ролі ЗМІ тільки функціями № 1 і № 2. У сучасному світі не варто покладатися на мас-медіа, з точки зору самоідентифікації та соціальної інтеграції-інтеракції. Ідеологеми та міфологеми занадто ненадійні та оманливі, щоб приймати їх за інструкцію до дій.

2. Спробуйте зрозуміти, хто визначає редакційну політику ЗМІ, яким ви довіряєте. І які економічні та політичні (а можливо, і релігійні) інтереси цього суб'єкта.

3. Отримавши будь-яку інформацію, намагайтеся зрозуміти, хто за нею стоїть, які інтереси переслідує, і наскільки ці відомості можуть вплинути саме на ваше майбутнє.

4. Якщо інформація здалася значущою для майбутнього, перегляньте кілька її інтерпретацій. Бажано, у джерелах, що мають різну редакційну політику. Така перевірка інформації - запорука особистої інформаційної безпеки.

5. Якщо інформація викликає сумнів, не поширюйте її - хіба що обговоріть з компетентними людьми для верифікації. Тому що: 1) ноосфера засмічена відходами людської думки; 2) нам не дано передбачити, чим наше слово відгукнеться; 3) ефект бумеранга примітний тим, що беручи участь у просуванні злісного мема, ми, тим самим, ще більше погіршуємо інформаційну екологію своєї сфери проживання й отримуємо відповідний зворотний зв'язок.

6. Перед тим, як все ж стати носієм інформаційного вірусу, порахуйте до 100. У більшості випадків сучасні маніпуляції суспільною свідомістю розраховані на рефлекторне бажання людини поділитися новиною. Тобто на миттєву продуману реакцію, а не на обдуманий і критично осмислений відгук. Тому розчаруйте маніпуляторів - подумайте, перш ніж клікнути, репостнути, розшерити тощо.

7. Обережно ставтеся до творів літератури і мистецтва нашого незрозумілого часу. Ідеологеми найкраще впроваджуються саме у цьому форматі.

8. Шукайте історичні аналогії того, що відбувається. Звісно, історія - та ж пропаганда або ж майже пропагандистська рефлексія. Але, перевіряючи інформацію, можна отримати цікаві та корисні результати.

9. Читайте хороші книги незаангажованих авторів, що вміють критично мислити. Це чудовий антидот.

Будь-яка правляча верхівка зацікавлена ​​в тому, щоб культивувати у цільових аудиторій інформаційного впливу помилкову свідомість - вигідне для себе уявлення про соціальну реальність. І все це задля цілей, далеких від життєвого благополуччя представників цих аудиторій.

Тому порада все та ж - стережіться!

Джерело

На початок сторінки

bottom of page