Мова — це любов

У межах батьківського всеобучу напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій батьки здобувачів освіти мали змогу переглянути театралізовану виставу «Мова — це любов», підготовлену представниками учнівського самоврядування.

Особливе враження на глядачів справила постановка, присвячена цінності рідного слова. На сцені ніби ожили постаті, які виборювали право українців на власний голос і культурну ідентичність: Мавка — як символ вічного духу слова, а також Тарас Шевченко, Леся Українка, Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Микола Куліш, Володимир Івасюк та Василь Стус.

Через ці образи учні передали глибину боротьби за право бути собою — творити, говорити рідною мовою, жити й дихати вільно. Це не лише сторінки історії, а й духовний вибір поколінь, які відстоювали свободу думки та культури.

Постановка нагадала, що мова — це значно більше, ніж засіб спілкування. Це простір нашої ідентичності, внутрішньої свободи та любові, який ми передаємо наступним поколінням.

У виставі також було осмислено трагічні сторінки історії України — боротьбу української інтелігенції за рідне слово та культуру, а також наслідки репресивної політики тоталітарного режиму, спрямованої на знищення носіїв української ідентичності.

Пам’ятаємо минуле, щоб берегти свободу сьогодні й цінувати її щодня.