Черговий день проєкту «Мова — наш код» — у прямому ефірі шкільного життя!
- СЗОШ І-ІІІ ст.№5
- Feb 9
- 1 min read
Наш попередній випуск "Словомайдану" мав назву «НАСОЛОДА» — і після нього народилася спільна Хмара слів.
Слова, які для нас важливі, теплі, рідні.
У ній лідирує «ФАЙНО», поруч — «ЛЮБОВ», а ще — барви, мереживо, криниця, хурделиця, кохаю, жайворонок, канапка…
Для когось дуже щемким стало слово Донбас — і це про любов до свого краю. Про пам’ять та коріння.
Сьогодні ж ми відкрили мовну справу одного дуже провокативного слова «ШО»
Слова, яке живе всюди: у коридорах, на перервах, у їдальні й чатах.
Хтось називає його суржиком, хтось — мовною родзинкою.
Разом розбиралися: де суржик, а де діалект, чому «пойняв» — це мовна плутанина, а «шо» — часто просто емоція, швидкість і вайб, чому в офіційних текстах пишемо «ЩО», а в дружній розмові можемо дозволити собі «ШО», бо мова — як взуття: кеди — класні для руху, а на бал краще мешти
А ще сьогодні було багато дії!
Поліна та Єлісей познайомили учнів з учасниками Національного відбору на Євробачення, а шкільний вестибюль перетворився не просто на місце з музикою, а на простір голосування.
Ми разом обирали шкільного фаворита, бо мова — це не лише слова, а й те, чим ми живемо щодня.
Поруч працювала ще одна активність — «Живий діалог». Учні писали суржикові слова, які часто вживають, а хтось інший дописував поруч українську заміну.
Без осуду.
Без червоних ручок.
З повагою і підтримкою.
Бо: «ШО» — це емоція, «ЩО» — це точність і краса й важливо знати, коли яке доречне.
Бо мова — це наш код.
А ми — його розробники.
Comments