В Україні 15 лютого відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Пам'ятну дату було встановлено 14 років тому, згідно з указом президента України Леоніда Кучми. Її вибрали невипадково. Саме цього дня відзначали річницю завершення виведення радянських військ із Афганістану.
Варто зауважити, що після закінчення Другої світової війни українські військові брали участь не лише в Афганістані: нараховано 24 локальні війни і збройні конфлікти на території 16 іноземних держав. За часів СРСР вони також виконували, так званий, "інтернаціональний" обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, на острові Куба та в багатьох інших "гарячих" точках.
Після здобуття Україною незалежності наші військові фахівці стали учасниками багатьох миротворчих місій. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року в міжнародних миротворчих операціях взяли участь майже 40 тис. військовослужбовців.
Війна в Афганістані – це трагедія сотень тисяч людей, мужність, доблесть і героїзм, кров і біль, душевні страждання і втрати… Це не лише незагоєна рана, біль її учасників, це – застереження на майбутнє. Війна почалася 1979 року і тривала до 1989 року. Під час цієї війни загинули і зникли без вісті 15031 людина із 620 тисяч громадян колишнього Радянського Союзу, які брали участь у цих воєнних діях. Поранення та контузії отримали понад 53 тисячі чоловік. Майже кожний четвертий(!) солдат (більше 160 тисяч ) був родом з України і це при тому, що Україна була однією із п’ятнадцяти республік. За десять років цього пекла на один день припадала смерть чотирьох молодих людей віком від 18 років…
160 тисяч українців пройшли вогненними дорогами Афганістану, 3360 не повернулися додому, більш як 8 тисяч зазнали поранення, понад 100 тисяч перенесли складні захворювання. Залишились без синів 2729 матерів, 1982 батька, стали вдовами 505 молодих жінок, сиротами — 711 дітей. Після війни померло від ран і захворювань вп’ятеро більше «афганців», ніж загинуло.
Учні 8‑Б класу 15 лютого провели годину пам’яті «Ціна чужої війни». Спочатку діти познайомилися з історичною довідкою про відзначення цієї дати; переглянувши презентацію, дізналися про війну в Афганістані, потім подивилися документальний фільм про події в далекій, чужій країні. Затамувавши подих, учні слухали пісні О. Розенбаума та колишніх воїнів‑інтернаціоналістів про ті трагічні події. Цього дня ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих, вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах. Живі завжди в боргу перед мертвими. І ми повинні знати своє історичне минуле, найбільше правди, нехай гіркої, але правди...
Рашина О.В., класний керівник 8‑Б класу
Commentaires