top of page

Зупинимо булінг разом

Національна дитяча "гаряча" лінія 116 111  (з мобільного)

Булінг — це прояв нетерпимості до прав людини і форма насильства, де постраждати може будь-хто, незалежно від гендерної ідентичності та віку. У школі від булінгу страждають як хлопці, так і дівчата. Жертвами цькування можуть стати навіть вчителі. Булінг суперечить таким базовим поняттями як толерантність, права людини, взаємоповага.

Що таке булінг і яким він буває

Слово «булінг» походить від англійського bullying — бикування (переслідування). Булінг в школі — це дії або бездіяльність учасників освітнього процесу, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг буває:

 

  • фізичний  — нанесення тілесних ушкоджень;

  • економічний — навмисне пошкодження особистих речей, вимагання грошей, крадіжки;

  • психологічний — образи, погрози, непристойні жарти, ігнорування, шантаж, наклеп чи маніпуляції;

  • сексуальний — жарти сексуального характеру, принизливі жести та образливі чутки, зйомки у роздягальнях, сексуальні погрози;

  • кібербулінг — це переслідування за допомогою електронних пристроїв, в тому числі мобільних телефонів та інтернету.

Які ознаки булінгу і як довго він триває

 

Не варто булінг плутати із конфліктом. Конфлікт — це тимчасове непорозуміння між людьми через різні погляди стосовно того чи іншого питання. Сторони конфлікту зазвичай не мають фізичної або іншої переваги один над одним на відміну від булінгу, коли кривдник обирає слабшу за себе людину.

 

У булінгу зазвичай є три сторони — кривдник (булер), потерпілий (жертва) і спостерігачі. Ознакою булінгу є систематичність дій, в результаті яких потерпілі відчувають приниження, страх, тривогу або соціальну ізоляцію у колективі.

Тривати булінг може тиждень чи місяць, а може й довше. Все залежить від того, як себе поводять не тільки постраждалий чи кривдник, а і спостерігачі, які соромляться чи бояться сказати про прояви булінгу. Інколи спостерігачі не кажуть про це, бо підтримують самого булера.

Як розпізнати, що дитина стала об’єктом булінгу і що робити

Зазвичай від булінгу страждають діти, які відрізняються від інших — кольором волосся, може якимись фізичними вадами. Хоча потерпілими можуть стати не тільки фізично слабші чи менш обдаровані діти. Навпаки, вони можуть гарно вчитися, бути інтелектуально розвиненими, але, наприклад, одягатися не дуже привабливо. А буває причиною булінгу стає заздрість з боку однолітків.

 

Насамперед вчителі і батьки повинні звернути увагу на зміни у поведінці учня чи учениці:

  • замкнутість, поганий настрій та пригніченість;

  • погіршення успішності в навчанні;

  • не бажання ходити у школу або дитина ходить до школи іншим шляхом;

  • нестандартні розмальовки в зошитах чи на руках дитини.

Батьки повинні любити дитину. Якщо дитина міняється — це завжди помітно. Значить, настав час поговорити з нею. Тактовно і без тиску, щоб дитина довірилася і розповіла про свої проблеми. Дитина повинна бути впевнена, що вдома її зрозуміють, завжди допоможуть, дадуть пораду, а не покарають за якісь дії.

Індикатори насильства - завантажити буклет

Поради школярам, як реагувати на цькування

Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих – учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь- якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров'ю.

Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями. Психологами було розроблено кілька порад для них.

Як впоратися з ситуацією самостійно:

  • Уникайте бешкетника й перебувайте у товаристві друзів. Не заходьте у туалет, якщо задирака знаходиться там, не ходіть у роздягалку, коли немає нікого поруч. Постійно перебувайте у товаристві приятеля, щоб не залишатись наодинці з недругом.

  • Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже, і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.

  • Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.

  • Стримуйте гнів і злість. Адже це саме їх домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.

  • Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров'я ситуації.

  • Повідомляйте про залякування в мережі, незважаючи на те, чи воно стосується вас безпосередньо.

  • Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

 

 

Поради батькам, як діяти, коли їх дитину цькують у школі

Багато учнів соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінгу.

Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінгу, то скажіть їй:

  • Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).

  • Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

  • Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

  • Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).

  • Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).

  • Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до заступника директора або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему і цькування продовжуються, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

Звернутися по допомогу можна до уповноваженої особи закладу з питань протидії булінгу, заступника директора

з навчально-виховної роботи 

Манько Ілони Володимирівни,

Шкільного психолога - Данюк Раїси Іванівни

Соціального педагога - Немченко Дарії Олександрівни,

класного керівника

 

а також на Національну дитячу гарячу лінію за номером 116 111 (з мобільного)

Наказ про призначення

уповноваженої особи

 

 

 

images.jpg

Зразок заяви про випадки булінгу (цькування)

Подання заяв про випадок булінгу.jpg
Булінг 2.jpg
bottom of page