Пригадую, як ще років « …дцять» тому у класних кімнатах нашої школи були такі собі гучномовці, які сповіщали із кабінета директора про наради, лунали якісь оголошення, повідомлення і т. д. З часом усе це почало вважатися застарілим, гучномовці виглядали смішними, на зміну поступово приходили інші пристрої.
Час невпинно рухається вперед, але як би там не було, сьогодні комунікації посідають важливе місце у житті кожної людини, а школярів – особливо. Тож не дивно, що у нашому навчальному закладі «ожило» радіомовлення. Звичайно, воно осучаснене, бо це не просто звичайне радіо – це вже елементи шкільної радіостанції.
Заходжу вранці до шкільного приміщення, а там звучить легка, приємна, чудова мелодія. То вже невсипуща «бджілка - трудівниця» Наталія Митрофанівна створює нам гарний настрій.
А потім (ми вже знаємо!) будуть важливі повідомлення, на перервах звучатиме музика, молодшенькі підтанцьовуватимуть, старшенькі слухатимуть, учителі насолоджуватимуться.
Щоденні радіогазети не схожі одна на одну. Взяти, приміром, минулий тиждень.
Понеділок - інформація про День комп’ютерної безпеки, про Міжнародний День спідниці, про Свято товстуна та День бізнесвумен.
Вівторок – про Всесвітній день боротьби зі СНІДом, середа була присвячена Міжнародному дню боротьби за скасування рабства, у четвер звучала інформація про Міжнародний День людей з інвалідністю.
А п’ятниця – то вже день жартів і розваг: день носіння коричневого взуття, Міжнародний день гепарда, Національний день печива в США (виявляється і таке є!)
Замислююся. І коли ж то Ви все встигаєте, Наталіє Митрофанівно?
Розумію. Коли робота до душі, коли бачиш результат – це надихає.
А ще дуже важлива підтримка учнів (вони Ваші невтомні помічники!), адміністрації (впевнена, що Алла Миколаївна завжди підтримує гарні ідеї і допомагає втілювати їх в життя школи!), колег (ми Вам дуже вдячні за те, що ніколи не відмовите у допомозі!)
Вечір. Давно закінчився робочий день. А Ви все ще щось там мудруєте у своєму двадцять третьому кабінеті…А завтра, як і завжди, о сьомій ранку звучатиме приємна мелодія, і ми знову почуємо позивні нашої шкільної радіостанції.
Дудчак Л. І. , учитель української мови та літератури.