Щороку в березні український народ вшановує пам’ять Тараса Григоровича Шевченка. Кобзар залишив нам свої неоціненні духовні надбання. Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію й віру. Ми повинні завжди пам’ятати про генія українського народу. Учні десятих та одинадцятого класу нашої школи взяли участь в інтелектуально-пізнавальній грі «Шевченко сучасникам українською». Учні об’єдналися в три команди: «Доля», «Муза», «Слава». Учасники гри відгадували заховані в скриньках речі, які пов’язані з життям поета, працювали із мапою України, знаходили міста, де бував Тарас Григорович, відвідуючи Батьківщину.
Слово Шевченка - живе й могутнє, адже крізь століття залишається актуальним і пророчим для українського народу. Голос Шевченка – це голос душі народу, його гніву, честі й боротьби. Тож як обійтися без духовних заповітів генія. Учасники читали відомі вислови поета й згадували, в яких віршах вони звучали. Не повірите, але до учнів завітав сам Тарас Григорович, який вирішив запитати в учасників гри деякі маловідомі факти з його біографії. Та вони молодці, відповіли на всі питання. Поет завірив усіх нас в тому, що ми обов’язково переможемо в цій важкій війні:
Борітеся- поборете,
Вам Бог помагає!
Тарас Шевченко з нами завжди, він наш сучасник, який бачить майбутнє. Геній розкриває своєму народу істинне слово, вірить у нього безмежно, вселяє надію.